Безlimitні нотатки

до роботи, правда, не дійшла.
то прийшло сповіщення про те, що на її підтримку громадськістю (яка, як відомо, байдужою не буває) вже зібрано голоси для ініціювання передчасних президентських виборів; з подивом дізналася, що під цим за лічені секунди підписалася добра третина анклаву.
і з іще більшим подивом (бо підтримка-підпис - то одне, а ось кровно зароблені - зовсім інше!) сприйняла звістку про те, що вже й необхідні кошти зібрано (як за участю громадськості, так і окремих “спонсорів” - які публічно жертвували немаленькі суми на безповоротній основі), і виборчу комісію утворено, і реєстр виборців уточнено та перепровірено кілька разів - мало того, наступний меседжь¹ повідомив про призначений час виборів;
а вже за кілька секунд - прийшли результати цих самих виборів, на яких майже усі одностайно висловилися на її підтримку.

мас-медіа, звісно ж, у реальному режимі зливали інфу будь-якого вигляду (короткі тези, звукові дорожки, коментарі, плітки - а хоч і прямий відеопотік) усім бажаючим - і цей трафік також побив усі рекорди.

доки вона просунулуся на своїх двох до наступного рогу - вже побачила в натовпі осіб вельми і вельми схожих на себе: якшо не придивлятися - так ніколи й не відрізнила би. мало того - по мірі руху колони (так-так, це вже, вважай, ціла колона величезна протискувалася вузенькими вуличками у напрямку слідування свого ідола і нового вже президента) таких ставало дедалі більше; а облаштовані під рекламні площадки стіни деяких будинків активно світилися різноманітними динамічними пропозиціями придбати чи різні елементи - чи й увесь “комплєкт” “президентський”.
вочевидь, бажаючих вистачало…

перейшла з “автономного” до “сильно обмеженого” режиму - і то заледве розгребла: підійшла до лавиці, засіла на деякий час; одних лиш запрошень долучитися до різного роду спільнот, фан-ресурсів, об’єднань та цілих соціальних мереж імені її самої (в різних, звісно ж, варіаціях та різного формату) виявилося в інбоксі за 10k!

- і шо далі? - подумала вона каналом спеціально для неї облаштованого президентського конекту.
- о, усього лиш невеличка формальність, - отримала у відповідь.
і, наче на підтвердження цих слів, з-за дахів найближчих будинків неквапливо “виплив” невеличкий літачок, підлетів до лавиці - і м’яко торкнувся ґрунту перед нею.

з нього показався такий самий невеличкий офіційно вбраний чоловічок, поштиво підійшов до пані, простягнув їй сенсорну панельку невеликих розмірів - яку вона легенько торкнулася долонею: Continue Reading »

1. такого роду повідомлення приходять незалежно від “автономності” режиму [назад ↩]

вирішила сьогодні на роботу випендритися “бомбовито”: мала ще давно здуру придбані за величезні кошти оф- та он-лайнові шмутки, які так і не наважилася ніколи убрати.
а тут - таке діло… власне, “діла” ніякого не було, але було відчуття того, шо “ТАКЕ діло” - що, як відомо, не робить жодної різниці.

довго натягала причудливі різнокольорові дрантя (щокожних кілька секунд звіряючись із інструкцією та наглядним посібником стосовно того де шо і як має припасуватися, і, зрештою, яким боком виглядати) намагаючись правильно навіть в’язати різними вузлами та візерунками численні шнурівки;
коли усе було готово - задала додану до наряду (за окремі, звісно ж, кошти…) програму “корекції зовнішнього вигляду” і слухняно стала до ПКУ-шки би та зробила відповідну зачіску, макіяж, колір шкіри, форму та колір нігтів тощо.
і вже за 15 хвилин у дві простеньки віддані подумки команди запустила свій онлайновий образ (який коштував анітрішечки не дешевше, аніж оф) - та й подалася крізь силові двері на вулицю; одночасно із перетином їх, дверей, став “публічним” її і он, і оф образи.

а вже за кілька кроків у лівому верхньому полі зору (сама так собі підлаштувала, хоча то було не надто популярне рішення) замиготіло інбоксове повідомлення, за ним - іще штук сто п’ятдесят; не встигла переглянути бодай одне - як упала мережа.

“буває”, - подумала та й попрямувала собі до роботи.
зрештою, “вибавання” абонента із мережі одразу спричиняло цілу алярму в провайдера - і це вже було його проблемою знайти причини траблів та усунути їх: відшкодування за відсутність мережі у одного абонента протягом кількох секунд коштували таких величезних грошей, що за них можна було найняти цілий батальйон швидкого реагування; так, звісно, більшу частину покривав страховик - але не усю ж… Continue Reading »

я коли у Києві бував - так завжди слухав 99,4, “радіо one”, де крутили рок і в тому числі багато українського. нормальна така хвиля була, приємно було слухати.

а тут прихожу - там якесь “радіо АЛЛА”!!!

я думаю - може, хвилю змінили чи шо? по мережі глип - а то у них “ребрендінг” такий…

як вам? із переважно альтернативної (не надто важкої) музики (іноземної+української) - до “радіо АЛЛА” ((((

як то кажуть - нічо особливого, просто бізнес. мабуть, не продається по києву українське, не слухає ніхто і рекламу не замовляє;
а радіо АЛЛА - мабуть, на ура розходиться…

ще цікавий момент: НЕ МОЖНА ось просто так і змінити напрям радіостанції - бо перед тим як отримати частоту від нацради з телебачення і радіоповлення то представляєш конкретну концепцію, і ПІД НЕЇ отримуєш хвилю!
а вони взяли, подали заяву до тієї ж НАЦРАДИ з проханням змінити - і ті більшістю підтримали, лиш от крім деяких:

“Проти такого рішення голосували голова Нацради Віталій Шевченко та перший заступник голови Ігор Курус, які наголошували, що компанії, які об’єднано нині під брендом «Радіо One», отримували частоти на форматному конкурсі під концепцію українського радіо.”

тобто шо сталося??? було проведено “ФОРМАТНИЙ КОНКУРС”, у якому ці перемогли з концепцію українського радіо - а тепер взяли і переформатувалися! (за згоди, звісно, нацради….).
файно, нє?

РЕБРЕНДІНГ!

*******************************

За підтримки: Continue Reading »

Фото - Юрій Новоставський,
Фотік - мій (у процесі разборок з моїм фотіком щолкали трохи тестові фото, от це одна з них)

шановні, ось ЩОЙНО дивлюся “время новостей” і спостерігаю внизу підпис “ЧерновЕцкая область”.
А у кінці - і голосом продубльовано: “ЧерновЕцкая область”.Це зовсім неправильна назва області: у нас область “Чернівецька”, російською - “ЧерновИцкая”;
ми не називаємося на честь Леоніда ЧерновЕцького, наше місто нещодавно відсвяткувало своє 600-ліття, а пана Леоніда тоді ще, як відомо, не було.Помилки бувають різні - АЛЕ ЩОБ НАЗВУ ОБЛАСТІ НЕПРАВИЛЬНО ОБІЗВАТИ?

Ось такого змісту написав щойно до 5 каналу на форму зворотнього зв’язку у полі адресата вибравши “час новин”.

Був СТРАШЕННО здивований таким… Написано унизу було - думаю, добре, тут помилилися. Але ж потім і голосом укінці так само продублювали!
Це ж треба(((
І це не якись там далекий канал невідомо-звідки, це “п’ятий”…

Знаєте,

“ЧерновЕцкая” область - це те саме, що й “Анна АхмЄтова”

……….
*************
*************

За підтримки:
Не завжди авиабилеты можна придбати швидко й без проблем; але це усе ж можливо! Дивимося авиабилеты, купуємо, летимо кудись - де люди у білих штанях і жодних турбот..

сиділа якось за машиною¹ і думала про вічне.
а ще - боролася з депресією і нудьгою старим перевіреним способом: брала і на шару вбивала якусь випадкову послідовність симполів (чи цікаві “дивні” слова) до адресного рядка у браузері - ану чи там є шось?
доменні зони при цьому визначала шляхом невеличкого жеребкування абсолютно випадковим чином…

- ну шо, закрили? - як зазвичай привітався літьоха
- та де там.. - озвався майор
справа була у тому, шо один страшний рецидівіст уже кілька років вільно проживав у райцентрі і десь по прилеглих селах, а закрити його ніяк не могли: підуть до хати - а там кажуть нема такого і не виділи уже купу років. шо робити? засідку влаштовувати по усіх точках де може засвітитися? - так мєнтів стільки нема, та й зайнятися ще є чим; а так - у кого шо не спитаєш, так шугаються шось казати.
можна, було, звісно, просто покрутитися довкола місцевої “закусочної” (де подібний персонаж просто не може не бути постійним клієнтом!) та й за день-два усьо порішати. але шо? то ж додуматися треба - це раз; а якшо і додуматися - так ще й захотіти треба..
- хто б сумнівався:) - постійно підсмішкував зі свого старшого братєльніка літьоха.
- а ти шо, куди? - у дільничного² справ, як відомо, ніяких бути не може; але деколи пройтися треба - ну так, засвітитися, нагадати про себе. це з одного боку. а з іншого - при цьому і жодних перспектив кар’єрного зростання: повний, короче, консенсус.
- та шо.. от, іду подивлюсь - мала одна, сусідка старенька каже, десь у хаті зависла і не виходила уже тиждень..
- :) - мовляв, знаємо ми цю молодьож
- ага:)
- так подзвонив би Continue Reading »

1. дєло було, вочевидь, ще у допортову еру - яка, як відомо, затягнулася і тривала досить довго. давня, короче, байка [назад ↩]
2. дільничний… хм:) ну, це колись у ті часи були такі якісь… [назад ↩]

теNETити і одночасно грати у теніс - це круто!
два роки, блін, порти шмалив би на таку ітану¹ розжитися; але воно того вартувало, так, вартувало, ще й як! максимальні швидкості, максимальна сенсорика, інтуїтивне нейроуправління, і при цьому - абсолютно мінімальні розміри:)
не ітана - мрія, казка!
бути одночасно у двох, а то й трьох, чотирьох (це вже скільки кора з підкіркою витримають - у кого як…) місцях; працювати, паралельно відпочивати, спілкуватися з кимось - і ще й у теніс грати.

м’ячик, як то водиться, із характерним звуком коцнувся об туго натягнуту ракетку - та й відскочив десь куди не треба. у той же момент він відправив звіта начальнику на офіційній роботі, відіслав кілька повідомлень на неофіційній, зберіг деякі думки у сирому вигляді до блогу;
ну і ще подумав, шо теніс - не така легка справа як воно здавалося доки жодного разу не пробував.

прикинув, шо у шефа година уже геть пізня (той був людиною старої закалки - зважав на свій локальний час, і навіть годинника на руці носив) та й собі “пішов з роботи” (від’єднався, тобто, від каналу). ну і.. не те, шоби “від’єднався” - бо недарма він думав про себе і сприймав процес як “піти” з роботи, а не просто “раз - і опинитися не на роботі” чи як там можна сказати. любив пошастати кварталами² і коли йшов на роботу, і коли з неї. Continue Reading »

1. досить натягнуте і суперечливе, однозначно не встановлене похідне від “імплантант” [назад ↩]
2. масиви даних, об’єднані каналами зв’язку дійсно добряче нагадували такі собі квартали: чи то житлові, чи промислові, чи ділові, а чи то просто прерії, розрізані магістралями [назад ↩]

ану¹ подивимося² як зноски³ працюють у цьому⁴ старезному вордпресі⁵….

1. зноска перша [назад ↩]
2. зноска друга [назад ↩]
3. зноска третя [назад ↩]
4. зноска четверта [назад ↩]
5. зноска п’ята [назад ↩]

Часто і вже давно зустрічаю в українському правописі “г” замість “х” (у того ж покійного Кожелянка - не забуваймо про річницю смерті менш ніж за два тижні):
Г’юстон замість Х’юстон,
Гіпі - Хіпі,
Генесі - Хенесі
…
ну й так далі.

Але тут почув ще одну дуже цікаву трансформацію у вигляді

ГІП-ГОП

Не знаю як кому, а мені подобається. Гіп-гоп:) по-моєму, характерно і влучно:)